Починаючи ремонт стелі, необхідно чітко розуміти поточний стан вашої стелі. Якщо ваша стеля пофарбована масляною фарбою, нічим іншим ви його більше пофарбувати не зможете. Масло кладеться на грунтовку із застосуванням оліфи, яка просочує бетон, і ніякий інший матеріал на ній вже триматися не буде. У цьому сумному випадку вибір невеликий: або знову масляна фарба, яка через два-три роки жовтіє навіть при дотриманні усіх санітарних норм (мається на увазі, що ви не будете в цьому приміщенні постійно палити та готувати їду, не відходячи від плити день та ніч), або гіпсокартонна стеля. Можливий також як варіант натяжна стеля.
 |
Є і інші «тонкі» моменти – не у кожному будинку можна добитися ідеального вигляду стелі. Річ у тому, що робота будівельників залишає бажати кращого. Мається на увазі, що стелі по відношенню до стін повинні знаходитися під кутом 90°. У панельних новобудовах плити «гуляють», отже, вирівняти стелю ідеально не так-то просто. У старих будинках не варто застосовувати деякі види шпаклівок. Виключені, приміром, дорогі та імпортні шпаклівки – вони збільшують вагу стелі, і стара штукатурка може не витримати.
В ідеалі ремонт стелі виконується одночасно із стінами, але радять усю брудну стельову роботу зробити перед тим, як ви почнете ремонтувати підлогу (стелити паркет, лінолеум, ковролін або плитку). Але якщо ви все-таки вирішили приділити увагу тільки стелі, потурбуйтеся про збереження підлоги, стін та меблів. При ремонті стелі підійдуть старі газети або поліетиленова плівка. Ті, кому не шкода шпалер, користуються кнопками або звичайним скотчем, хоча за технологією потрібно використовувати спеціальну малярну стрічку. Це паперовий скотч, на який нанесений шар особливого клею. Малярна стрічка, пише iBud.ua, не залишає ніяких слідів ні на шпалерах, ні на фарбі, ні на склі. Закріплюєте малярною стрічкою плівку на підлозі, стінах, меблях. Усе, що сипатиметься згори в процесі ремонту стелі, – нехай собі сиплеться. Після закінчення робіт стрічка легко знімається.
 |
Для видалення старого покриття стелі можна скористатися старим перевіреним способом: розмити білення водою, а водоемульсійку просочити розчином йоду (у пропорції бутилочка йоду на відро води) і зчистити перфоратором. Усе це довго, морочливо та брудно.
Зараз з'явилися спеціальні розчинии, за допомогою яких можна легко видалити будь-яку стару фарбу. Витрата розчинуу – 0,5 л/кв.м. Розчин наносять на стелю валиком або широкою кистю і через 20–30 хвилин легко видаляються разом із старою фарбою. Швидко та чисто!
Можна, звичайно, не мучитися, а скористатися послугами будівельної фірми. Видалення шпалер із стелі стоїть від 7 грн. за 1 кв.м., зняття фарби або білення – 10 грн. за 1 кв.м. Виходить в два з половиною рази дорожче. Вибір за Вами.
 |
Якщо грибок «оселився» на вашій стелі, не варто його ігнорувати. Косметичний ремонт стелі не врятує. Як результат – викинуті на вітер гроші та даремно витрачені сили. Для боротьби з грибком краще всього використовувати спеціальні засоби від плісняви.
У продажу є німецькі та фінські засоби від плісняви. Їх вартість на рівні 35-40 грн. Вибирання наших засобів боротьби значно бідніше: позначається національна звичка до мідного купоросу. Він теж виводить грибок. Але дістати цей засіб можна тільки в будівельних фірмах або в спеціалізованих магазинах.
Користуватися засобом від плісняви просто: пшикали на грибкову гидоту з балончика, почекали 30 хвилин, дивлячись, як усе це шипить та пузириться, – і немає грибка. Неприємний тільки їдкий запах хлорки, що повзе по приміщенню під час процесу. Поки нашестя грибка не прийняло розмірів катастрофи, а знаходиться в початковій стадії, засоби від плісняви дійсно добре допомагають. Перевірено.
Непогано вбезпечити себе від появи грибка в майбутньому заздалегідь. Для цього треба вжити профілактичні заходи. Існують спеціальні протигрибкові добавки до фарби. Грибкові осередки великих розмірів можна прибирати так – бетон видовбується або випалюється пропаном або плазмовим зварюванням. Потім знову закладається та грунтується купоросом. Зрозуміло, що в цьому випадку звертаються до фахівців. Розхожа думка, що з грибком боротися марно, невірно.
Отже, стелю розчистили. Але перш ніж приступати до роботи, треба з'ясувати, наскільки вона у вас горизонтальна. Найпростіший спосіб – за допомогою схилу заміряти відстань від підлоги до стелі по кутках кімнати. Можна також скористатися водяним рівнем. Якщо з'ясується, що нахил стелі все-таки є, доведеться про це пам'ятати під час робіт грунтовок та шпаклювальних стелі, щоб «повернути» стелю в горизонтальне положення.
Підготовка та шпаклювання стелі
Насамперед закладаємо усі шви в перекриттях. Одні говорять, що це обов'язково, особливо якщо будинок старий або побудований за типовим проектом. На стику стельових та стінних плит відбуваються «переміщення»: будинок постійно живе, йде піддування повітря, відшаровуються шпалери, обсипається штукатурка і шпаклівка. Інші вважають, що шви треба залишати відкритими, саме внаслідок цієї самої «гри» плит. Прибічники першої думки повинні запастися цементним розчином для закладення швів (простіше кажучи, цементом із піском). Продається він вже у вигляді суміші. Залишається тільки додати води. Рівно стільки, щоб отримати консистенцію тесту. Найчастіше вітчизняному споживачеві торгівля пропонує суміші. Універсальна «М-150». Витрата – 24 кг/кв.м. при товщині покриття 22 мм. Закладаються шви стелі за допомогою шпателя або «пістолета».
| |
Наступні два етапи – грунтовка та шпаклівка стелі – покликані підготувати стелю до фінішної обробки, якою може бути фарбування стелі (але тільки не масляними фарбами) або поклейка шпалер. Грунтовка для стелі повинна просочити бетон, щоб згодом із стелі нічого не сипалося, і вирівняти поверхню. Грунтовки відрізняються глибиною проникнення – чим глибше, тим якісніше і довговічніше.
Грунтовка для стелі має бути зроблена на совість. Адже її функція – так просочити бетон, щоб основа стелі перетворилася на моноліт. За обробку 1 кв.м. з вас візьмуть від 25 грн. В цю ціну входить грунтування разом з шпаклівкою. Наші ремонтники, що працюють по-старому, ніяк не можуть звикнути до імпортної грунтовки, що має вигляд води із запахом фарби, і за звичкою досі використовують оліфу. І хоча на неї в ідеалі можна класти тільки масляну фарбу, горе-ремонтники можуть фарбувати прооліфенну стелю і фарбами на водній основі. В результаті стеля втрачає пристойний вигляд вже через декілька місяців.
Шпаклювання стелі – найзахоплююче заняття, але страшенно відповідальне і в деяких випадках досить дороге. Від якості шпаклювання стелі залежить, чи буде стеля ідеально рівною.
Сам шпаклювальний матеріал – це білий порошок, який розводиться водою для отримання густої м'якої маси. Шпаклівка буває трьох видів:
– для внутрішніх робіт;
– для зовнішніх робіт;
– для вологих приміщень.
| |
Щоб застрахуватися від появи тріщин на стелі, прямо на невисохлу шпаклівку можна наклеїти звичайну марлю або широку серпянку, які виконують функції армуючої сітки.
Останній штрих для отримання ідеально рівної поверхні — фінішна шпаклівка, що приховує зовсім дрібні вади (середня ціна – $1,5 зa 1 кг, витрата – 1,6 кг/кв.м.). Фінішна шпаклівка — дрібнозерниста, тобто зовсім рівненька та гладенька.
Через декілька годин після шпаклівки стелі, коли вона підсохне, стеля шліфується. Як там не є найбанальнішим наждачним папером. (Заняття дуже нудне, а головне – нескінченна метушня типу «зліз з драбини, посунув, знову виліз – шліфуєш; знову зліз, посунув…» стомлює.) Монолітна основа, з нетерпінням очікуюча фарбування, готова. Перед фарбуванням стеля ще раз грунтується.
 |
Гіпсокартон – це готові стельові панелі, зазвичай розміром 1,2x3 м, за ціною від 50 грн./кв.м. Продаються разом з інструкцією по застосуванню, в якій в принципі здатний розібратися будь-хто, навіть далека від ремонту людина. Прямо на перекриття кріпиться металевий каркас, і до нього за допомогою саморізів пригвинчуються гіпсокартонні плити. Потім усе це шпаклюємо і фарбуємо.
Єдиний мінус такого методу – втрата до 5 см висоти стелі. Зате плюси незаперечні: швидко – раз, дешево – два, ідеальний варіант для криво-горбатих стель – три. Ховаються будь-які нерівності, як кожної окремо взятої плити, так і усієї стелі в цілому. Ідеальний варіант для вищезгаданих випадків, коли стеля має нахил – економія на шпаклівці та грунтовці виходить колосальна.
Плити з гіпсокартона можна пофарбувати будь-якою фарбою, лягає вона рівно, поверхня виглядає гладкою. Начебто все. Єдина прикрість – гіпсокартон боїться води, і якщо вас заллють сусіди зверху – погано справа.
 |
Отже, стеля готова до роботи. Про масляну фарбу вже було сказано, і зв'язуватися з нею не раджу. Краще використовувати емаль алкіду. Оптимальний варіант для фарбування стелі з гіпсокартона — водоемульсивна або воднодисперсійна фарба. Краще — матова, вона зорово розширює об'єм. Хочете – зробіть стелю кольоровою. Кольорів фарби зараз велика кількість.
Переваги воднодисперсіонки для фарбування стелі – її довговічність. «Дозволяє» мити себе до двох тисяч разів! Крім того, ця фарба – радість курця. Навіть якщо ви смолите як паровоз, стеля залишиться невинно чистою дуже довго. 20-кілограмового відра фарби вистачить на 80–100 кв.м. Імпортну фарбу досить покласти в два шари, нашу краще в три. Для фарбування рекомендуємо використовувати валик або розпилювач.
 |
На Заході емалі для фарбування стелі застосовують дуже широко: ними рясно фарбують і житла, і автомобілі. У нас до них відносяться обережно, з дуже банальної причини: вона раза в два дорожча за фарби на водній основі. Та зате білий колір емалі – біліший, ніж колір «білої фарби». Та і сохне емаль швидше, і вологість їй не страшна.
| |
Є ще консервативний варіант ремонту стелі – побілка стелі. Для цього розведіть крейду водою, додайте синьки для відтінку і отримаєте білення. Але повірте, банально побілена крейдою стеля – сумнівне задоволення, і надовго чистоти в будинку вона не додає. Краще все-таки фарбувати або вже обклеювати стельовими шпалерами. На думку продавців-консультантів, зараз найкращими стельовими шпалерами вважаються двошарові (дуплекс).
Прикраси для стелі
Естетам або власникам «перекошених» квартир рекомендується стельовий плінтус або ліпнина.
Два найпоширеніші варіанти плінтуса – пінопласт та пінополіуритан. Пінопласт коштує від $2 за погонний метр. Пінополіуритан – у п'ять разів дорожче, зате має вигляд «під ліпнину», і його можна фарбувати. Плінтус зорово вирівнює перекоси, та і виглядає симпатично.
| |
Загалом, довести стелю до розуму і не за занадто великі гроші не так складно. Було б бажання. Вибір технології ремонту стелі та зовнішнього вигляду – за вами. Сьогодні окрім класичних стель існують ще підвісні, рейкові, натяжні, дерев'яні та навіть мозаїчні (список приведений за принципом «від дешевих до дорожчих»), детальніше про ці види стель дивіться в інших статтях порталу.
