Декоративна штукатурка має тисячолітню історію, з часів Древнього Риму та Древньої Греції. Через декілька століть з часів Цезаря в XVI столітті відомий в ті часи італійський архітектор Андреа Полладіо (Andrea Palladio) шляхом проб та помилок знову відродив технологію нанесення декоративної штукатурки. Це було відродження його кар'єри. До наших часів на венеціанських віллах збереглися кімнати з його обробкою. Крок за кроком венеціанська декоративна штукатурка завоювала Венецію та Ломбардію, звідки і прийшла ця назва, а у кінці XVII століття всю Європу.
Венеціанська штукатурка одна з декоративних штукатурок для обробки інтер'єру, після її нанесення кімната стає схожої на витвори мистецтва епохи Ренесанса в Італії. Зараз венеціанська штукатурка – це рідкісне поєднання органічних компонентів, таких як: мармурова, гранітна, кварцева або інша натуральна крихта – з акриловою єднальною речовиною. Являє собою природну по видгляу та зручну в нанесенні штукатурку. Технологія нанесення декоративної штукатурки легка, матеріали вдосконалені – це результат розвитку декоративної штукатурки на началоXXI століття.
Венеціанська штукатурка може наноситися різними методами. Розповімо про один із стандартних способів нанесення такої штукатурки на стіну.
 |  |  |
Однією з головних умов якісного нанесення цієї штукатурки має бути, звичайно ж, ідеально рівна суха стіна. При необхідності можна покрити стіни спеціальною глибокою грунтовкою, підготовленою під таку штукатурку.
Що ж, приступимо. Рівномірно накладайте штукатурку на край шпателя за допомогою вузького шпателя або ножа. Наносьте штукатурку на шпатель з правого боку, якщо ви правша, якщо ж лівша, то навпаки. Починайте наносити штукатурку на стіну рівним тонким шаром. Прагніть зробити перший шар як можна дрібнішим. Для цього придавлюйте шпатель щільніше до стіни, тримаючи його під кутом в 15-20 градусів. Усі шари мають просвічуватись завтовшки приблизно 1 мм.
Краще використовуйте шпателі невеликих розмірів, а коли приловчитеся наносити штукатурку швидко, то можна буде перейти і на великі. Після того, як, нанесли перший шар венеціанки до його повного висихання треба якнайкраще розподілити штукатурку, прагніть уникати рівних ліній. Це робиться для того, щоб уникнути нерівностей по фактурі та рівних візуальних переходів між мазаннями. Якщо під першим шаром виглядає біла стіна, не переживайте. Другий і третій шари штукатурки заховають її від нас.
Інший раз, вже після нанесення першого шару можна помітити результат, який відповідає венеціанській штукатурці. Але такі випадки бувають дуже рідко і, напевно, на світлих тонах штукатурки. Зазвичай потрібно ще декілька шарів, щоб добитися ідеального результату.
До речі, про колір штукатурки. Треба знати, вибираючи кольори стіни. При висиханні штукатурка може міняти свій колір. В основному виробники вказують на цю особливість їх матеріалу.
Для нанесення другого шару необхідно дочекатися повного висихання першого шару. На це піде найменше одну годину, краще почекати години три. Така штукатурка не любить поспіху.
Якщо після висихання на стіні залишилися нерівномірності, їх треба буде зіскоблити за допомогою маленького шпателя. На цьому етапі ще не можна використовувати для видалення нерівностей наждачний папір, вона створить пил, який не допустимий для венеціанки.
 |  |  |
Наносьте наступні шари тим же способом. Шпатель має бути чистим. Будь-які тверді крихти можуть створювати подряпини, а це неприпустимо на другому та третьому шарі штукатурки. Тримаєте поряд з собою відро з теплою водою і періодично мийте шпатель, витираючи його.
Будь-який шар повинен добре просохнути і після кожного нанесення необхідно акуратно видаляти фактурні нерівності штукатурки. Кількість шарів визначає, якою Ви хочете бачити свою штукатурка, тобто наскільки глибоке просвітіння венеціанка даватиме в наслідок. Також на кількість попередніх шарів впливає якість та колір самого матеріалу.
Завершальний шар штукатурки, фактурний шар, наноситься за допомогою вужчого шпателя, шириною 8-12 см Дуже своєрідні малюнки виходять при використанні шпателів, які ще вужчі, але це істотно подовжує час, витрачений на нанесення. Іноді майстер витрачає по декілька годин на нанесення одного шару штукатурки на 1 кв. м.
Наносьте декоративну штукатурку на дрібну ділянку стіни, помалу просуваючись далі і далі. Мазання наносяться в довільних напрямах, але перехрещуються один із одним. Це так званий хаотичний малюнок. Але в той же час мазання мають бути приблизно однакові за розміром.
 |  |  |
Наступна дія, це поліровка попереднього шару. Її треба виконати за допомогою широкого шпателя, поки штукатурка не схопилася. Вирівнювання робиться за допомогою розгладження декоративної штукатурки шпателем довгими поздовжніми рухами. Намагайтесь не сильно давити на шпатель, щоб не пошкоджувати попередні шари. Шпатель має бути сухим та чистим.
Після висихання останнього шару по ньому необхідно злегка пройтися наждачним папером. Таке легке дряпання приведе до змішування верхніх та нижніх шарів штукатурки. Цей прийом як би додасть глибини венеціанській штукатурці.
Після шліфовки потрібно ретельно протерти стіну від пилу за допомогою м'якої ганчірки. Після такої процедури на стіні повинен з'явитися довгожданий блиск. Після цього повторно відполіруйте штукатурку за допомогою сухого та чистого широкого шпателя. Цю частину поліровки необхідно виконувати горизонтальними або вертикальними рухами. Намагайтесь не сильно давити на шпатель, щоб не пошкодити штукатурку. Після того, як із стіни повністю видалений весь пил і штукатурка суха і відполірована, можна натирати стіну воском. Іноді, необхідно почекати кілька тижнів для повного висихання всіх шарів штукатурки. Тут квапитися не варто.
Віск для декоративної штукатурки – це натуральна речовина, яка покликана захистити штукатурку від вологи та дрібних пошкоджень. До того ж віск для венеціанки надасть стінам додатковий блиск і закінчений вигляд.
 |  |
Ця процедура може виконуватися і за допомогою все того ж шпателя, або за допомогою ганчірки. Віск наноситься на інструмент і втирається в штукатурку. Не рекомендуємо наносити багато воску. Він повинен покривати стіну тонким рівним шаром, без надмірностей у вигляді потьоків або темних плям.
Венеціанська штукатурка – це копітка робота. Не дарма ціна на роботу у декілька разів, а то і десятків разів дорожче, ніж ціна на матеріали. Але це також і дуже надійне покриття. Після повного висихання, крихта від натурального каменю як би «зростається» одна з одною і дає ефект єдиного монолітного покриття.
Коли на цю стіну падає світло, то вона як би світиться, вражаючи своїй «завглибшки». Повторимося, венеціанська декоративна штукатурка – це неповторний вигляд і неповторна атмосфера в кімнаті, яку передати по фотографіях не можливо. Недаремно, методика цього покриття перейшла до нас з часів Древнього Риму, минувши не лише віки, але і багато тисячоліть.
