| |
Критерії вибору ділянки під будівництво будинку
Вибір ділянки – перший крок в будівництві будинку. Окрім юридичних аспектів купівлі ділянки, фізичних характеристик грунтів та доступності комунікацій, завжди варто звернути увагу ще і на наступне:
– живописні околиці;
– віддаленість ділянки від сусідніх будинків;
– сонце не закривається будинками та деревами;
– немає обмежень на місця розташування на ділянці і висоту будови;
– екологічна обстановка в районі;
– можливість телефонізації будинку;
– доступність експлуатаційних фірм;
– наявність централізованого вивезення сміття, доставки пошти;
– муніципальне обслуговування доріг;
– можливість страхування будівництва та закінчених будівель;
– доступність лікарні, магазинів, пошти, пляжів та спортмайданчиків.
Вільні ділянки для будівництва будинку в престижних заміських районах Києва, Одеси та багатьох регіональних центрів цінуються на вагу золота. Краще дивитися на околицю, там дешевше та чистіше повітря. Якщо Вам не знайомі околиці Києва та сам Київ просто сідаєте на машину і подорожуйте з сім'єю на вихідних намагаючись визначитися, що вам подобається. Можливо, також скористатися послугами посередників, які самі запропонують Вам варіанти виходячи з Ваших вимог. Зазвичай посередник бере 3-5 відсотків від вартості ділянки.
Як вибрати напрями земельної ділянки?
Одним з найважливіших критеріїв, що пред'являються до земельної ділянки для будівництва будинку, є його віддаленість від міста. Життя в приватному будинку у наш час не дозволяє повністю забути про місто. Там залишається наша робота, наші друзі та родичі, наші улюблені театри, клуби, ресторани, спортзали, супермаркети, виставки, школи, музеї, банки, хімчистки, сервіс-центри, магазини одягу та побутової техніки – все те, чого ще немає і довго не буде (а деяких – не буде ніколи) за містом, в безпосередній близькості до вашої ділянки. Іншими словами, приводів їздити в місто у вас буде предостатньо, і варто заздалегідь оцінити свої можливості по максимально прийнятній для вас віддаленості від нього.
 |
На прикладі Києва, дуже наочно можна порівняти дев'ять основних напрямів і легко побачити переваги та недоліки кожного з них по зручності подолання 20-30 кілометрів від межі міста до заповітної ділянки. Нагадаю, для вдалішого порівняння вважатимемо, що усі ділянки рівно віддалені від міської смуги, але тимчасові та нервові витрати ми рахуватимемо на дорогу від центру Києва до ділянки. Ось що виходить:
 |
Недоліки – проїзд через центр міста або об'їзд через Поділ, далі міст через Дніпро та завантажену ділянку Броварського шосе аж до самої межі міста. До межі міста 15 км або 40 хвилин в години пік. Проїзд через велике передмістя – Бровари – з великою кількістю світлофорів та вузькою дорогою.
Переваги – багатосмугове шосе до межі міста, станція метро біля межі міста та двосмугове шосе за броварами.
Лівий берег Десни (на Пушок, Рожни)
Недоліки – міст через Дніпро на вибір (обоє переобтяжені), проїзд через великий з/м Троєщина (!!!), відсутність метро, односмугова дорога за містом середньої якості. До межі міста 20 км або 120(!) хвилин в години пік.
Переваги – не знайдено.
 |
Недоліки – проїзд через великий з/м (на вибір – Куренівка або Петрівка/Оболонь), далі проїзд через велике передмістя Вишгород, із вузькими дорогами. До межі міста 20 км або 60 хвилин в години пік. Проїзд через греблю Київської ГЕС та односмугова дорога за містом.
Перевага – метро знаходиться трохи збоку, якщо їхати через Оболонь.
Чорнобильський напрям (на Лютеж, Димер)
Недоліки – проїзд через великий ж/м Куреневка, односмугова дорогу за містом, метро немає. До межі міста 15 км або 60 хвилин в години пік.
Переваги не знайдені.
Гостомельский напрям
Недоліки – односмугова дорога за містом, немає метро. До межі міста 20-25 км або 60 хвилин в години пік.
Переваги – до межі міста можна добратися декількома шляхами, по магістральних вулицях.
Житомирський напрям
Недоліки – велике завантаження магістральної вулиці до межі міста. До межі міста 10 км або 30 хвилин в години пік.
Переваги – пряма магістральна багатосмугова вулиця від центру до межі міста, метро біля межі міста, багатосмугове шосе за містом, відсутність великих населених пунктів на шосе.
Одеський напрям
Недоліки – проїзд через центр міста та завантажені розв'язки (автовокзал) або по не менш завантаженій Окружній дорозі, на вибір. До межі міста 10-15 км або 60 хвилин в години пік. Велика кількість середніх населених пунктів на шосе за містом.
Переваги – будується метро біля межі міста, багатосмугове шосе за містом.
 |
Недоліки – проїзд через центр та завантажені розв'язки міста, немає метро. До межі міста 20-25 км або 40 хвилин в годину пік.
Переваги – багатосмугове шосе за містом (окрім старої Обухівської траси).
Харківський напрям (Бориспіль)
Недоліки – проїзд по мосту через Дніпро та через великий з/м Харківський. До межі міста 20-25 км або 60 хвилин в години пік. Далі проїзд через велике передмістя Бориспіль із односмуговою дорогою та безліччю світлофорів.
Переваги – багатосмугове шосе за містом, метро біля межі міста.
Вибираючи ділянку, пам'ятайте, що вам доведеться щодня туди їздити! Терпіння вам, дорогі! І так само подумайте про зміну автомобіля на економічніший екземпляр, ваш щомісячний пробіг навряд чи збережеться колишнім.
Для з'ясування інших чинників, які могли вплинути на вартість вподобаної вам ділянки для будівництва будинку, запитаєте себе:
Чи достатньою інформацією про цю місцевість я володію?
Часто буває, що придбабавши ділянку ми не маємо повної інформації про неї. Адже буває безліч підводних каменів.
Перевірте ділянку про всяк випадок дозиметром, дізнайтеся в старожилів чи не стояв, наприклад, на Вашій ділянці 20 років склад з сільгосп хімікатами. Розпитаєте про аналіз питної води, на якому рівні глибини вона знаходитися. Уникайте ділянок із розташованими недалеко мовними потужними радіостанціями, високовольтними лініями електропередач, пам'ятайте, що в цьому будинку жити Вам та рости Вашим дітям. Переконаєтеся, що на Вашій ділянці немає заритого сміття, у вигляді залишків старого фундаменту, труб, старих пнів.
Крім того, постарайтеся поспілкуватися з вашими майбутніми сусідами з приводу розвитку земель району в цілому та загальної (у тому числі криміногенної) обстановки на його території.
 |
Подача води в будинок може здійснюватися від колективного (міський, селищний водопровід, кооперативні артезіанські свердловини) або індивідуального джерела (колодязь, свердловина). Нерідко покупець ділянки, що не має доступу до водопровідних мереж, думає: «Ділянка ж не в пустелі знаходиться, пробурю свердловину». Але на практиці справа йде далеко не так просто.
Багато популярних заміських районів мають істотний недолік – велика глибина залягання водоносного горизонту. У ряді випадків доводиться бурити свердловини завглибшки 60—80 м, щоб дістатися до води. З урахуванням витрат на устаткування вартість буріння може досягати $8 000 та більше. Нерідко порівняльна дешевизна ділянки пояснюється наявністю масивних гранітних валунів в товщі грунту, що перешкоджають доступу до води.
Які місцеві вимоги та можливості по частині каналізації?
Якщо є комунальні каналізаційні мережі, питання тут же знімається. Потрібно тільки отримати дозвіл на скидання стоків у відповідностей з потребами вашого майбутнього будинку та можливостями самих мереж. Але якщо селищних комунікацій немає, потрібно замислитися про локальні системи.
І ще більшу актуальність набуває це питання, якщо ділянка розташована близько до води [втім, не ближче 20-150 метрів – залежно від водоймища].
Комунікації ділянки
Під наявністю комунікацій мається на увазі дорога з твердим покриттям, газ та електрика, рідше – ще водопровід та каналізація. Міське виховання притупило у нас почуття цінності до цих, таких необхідних для нормального проживання, благам цивілізації, так що не розслабляйтеся – ніхто окрім вас та ваших сусідів не тягнутиме до вас газ, електрику або дорогу. При цьому, усе за ваш рахунок, а коштує це недешево. Електрика знадобиться з перших днів будівництва, газ – для економічного опалювання вашого будинку. Грунтову дорогу ви проклинатимете після першої ж зливи, не кажучи вже про осінні та весняні затяжні дощі. Вважається прийнятним, якщо до найближчого електричного стовпа не більше 500 метрів, до ГРП (газорозподільний пункт) – не більше 200 метрів, грунтовки не більше 500 метрів. Водопровід та каналізація за містом – це рідкість, найчастіше використовується автономна свердловина та автономний септик.
 |
Ось чому при неможливості «вибивання» додатковій потужності у районних енергетиків майбутнім домовласникам доводиться включати в статті своїх витрат витрати на власну підстанцію або електростанцію, замислитися про альтернативні джерела за рахунок сонячної та повітряної енергії, або серйозно оптимізувати електроспоживання будинку, наприклад за рахунок створення систем автоматичного управління.
Ідеальний випадок – коли на ділянці є можливість підключення до районного газопостачання. Установка газового котла не лише досить швидко окупає усі витрати, але і знімає з домовласника головний біль, пов'язаний з пристроєм аварійного або додаткового електрозабезпечення котеджу.
Приватизація ділянки
Згідно із законом, продажу та купівлі підлягає тільки приватизована земля. Іншими словами, якщо вам пропонують «купити» неприватизовану землю, то йде мова про готовність «продавця» поступитися вам за гроші своїм правом і своєю чергою на приватизацію певної земельної ділянки. Держава землю не продає! Воно дає можливість безкоштовно приватизовувати землю тим людям, хто має на це право та законні підстави. Про те, як отримати право на безкоштовну приватизацію землі, можна написати окрему статтю. Зараз мова про те, що поступка за гроші права на приватизацію земельної ділянки не є цілком законною, а тому розумні люди радять – не зв'язуйтеся.
Якщо ділянка вам по справжньому придивилася, і Ви вирішили будувати будинок, тоді слід приступити до планування ділянки (див. Зонування ділянки).
