РОС УКР

Київ може потонути у... каналізаційних відходах

Київ може потонути у... каналізаційних відходах
05 грудня 2008
Доки учені-фізики і правозахисники сперечаються про можливість загибелі усього живого у результаті запуску Великого адронного колайдера, у серці Європи назріває катастрофа державного масштабу. Як з’ясувалося, кияни мають власний «колайдер», у народі більш відомий як головний каналізаційний колектор.

Його робота може спричинити екологічне лихо, адже у разі прориву колектора півкраїни захлинеться у власних нечистотах. І якщо імовірність збою у роботі адронного колайдера вимірюється у тисячних відсотка, то те, що «серце» столичної каналізації ще й досі працює, взагалі можна вважати дивом.

Так, споруда, що відводить нечистоти усього Правого берега до Бортницької станції аерації, а саме частина її, що проходить дном річки Дніпро, вже давно перебуває в аварійному стані. Збудовано колектор було ще у післявоєнні роки, і від того часу його жодного разу не ремонтували. Якщо станеться прорив труби, то не лише столиця, а й усі інші міста України, що користуються водою з Дніпра, захлинуться власними нечистотами, пише газета Вечірній Київ.

Михайло Михалко, еколог, голова спілки «Порятунок Голосієва» навіть не береться визначати, якими можуть бути наслідки аварії на головному каналізаційному колекторі міста, достатньо навести приклад, що вже мав місце з колектором у Голосіївському районі: «Ці аварії відбуваються постійно. На їх ліквідацію повинен приїжджати сам голова особисто, бо це лихо європейського масштабу. Це буде просто катастрофа, нарівні з аварією на атомній електростанції. Ви уявляєте, що буде, якщо нечистоти підуть у Дніпро?».

Тож переживання екологів з цього приводу обґрунтовані попереднім досвідом аварії в Голосієві, наслідки якої досі даються взнаки у вигляді дохлих риб, які плавають на поверхні ставка: «Як було вирішено проблему із забрудненням? Перекачуванням води. Але ж вона каскадом з інших ставків так і перемішується, каналізаційні відходи осідають у мул, який вже влітку збаламутять відпочивальники. А береги, щоб знезаразити, вони хлоркою посипали, а хлорка для природи – це вбивство».

– На мою думку, перше, що необхідно зробити, – каже Михайло Михалко, – це від’єднати голосіївський колектор від міського, щоб не було спокуси повторювати такі постійні помилки. А в подальшому треба виділити кошти на розробку проекту виносу колектора з Голосієва до основного колектора, адже вже є розпочата гілка через Совські ставки, яку можна закінчити і експлуатувати. Приїжджала до нас і санстанція Голосіївського району брати експертизу, та що можна говорити про її результати, якщо 50% водойми заповнені каналізаційними стоками? Серед попереджувальних знаків на озерах висить тільки «ловити рибу заборонено», який і до аварії висів. А треба написати: «купатися і ловити рибу СУВОРО заборонено у зв’язку із забрудненням каналізаційними стоками». Я розумію, що влада хоче приховати свою провину у тому, що сталося, але ж люди, не знаючи, прийдуть сюди купатися, і навіть зараз є моржі, які купаються.

Щоб якось боротися із цим неподобством, екологічні організації вже планують низку заходів, засідань, прес-конференцій, аби про біду з колекторами в Києві дізналося світове співтовариство, бо це – обличчя нашої держави.

Ще однією причиною, через яку українці опинились під загрозою екологічної катастрофи, є неконтрольований видобуток річкового піску приватними підприємствами. Де-юре, дозволи на діяльність від органів влади отримані, а от чи знайоме комерсантам поняття помірності? Сергій Пелипенко, заступник комерційного директора по маркетингу заводу ЗБК ім. Ковальської, запевняє, що загрози у діяльності заводу не бачить: «У нас зазначено в договорі норму видобутку піску і ми її дотримуємось. Тож, я не пов’язую можливість аварії з діяльністю нашого заводу». Звісно ж, вигребти у заводу увесь пісок з дна Дніпра не вийде, втім, весь і не треба – достатньо лише більше норми. І от вже труба колектора не лежить на дні, а плаває у воді. Чим це загрожує, враховуючи технічний стан 60-літнього колектора - зрозуміло. І тоді проблеми із теплом у домівках, фінансова криза і затори на дорогах здадуться квіточками.

Довідка

Головний каналізаційний колектор столиці являє тунель діаметром від 1 до 3 метрів, прокладений під землею на глибині від 10 до 70 метрів. Частину його прокладено дном Дніпра, і вона є майже недоступною для обстеження з метою перевірки технічного стану. Але свідченням аварійного стану колектора є щонайменше 3 серйозні аварії, які сталися торік. Та й загалом, каналізаційна система столиці занедбана – за результатами перевірки підприємства «Київводоканал», на балансі якого, до речі, і перебуває головний колектор, понад 30% каналізаційних мереж столиці є геть зношеними.