ОГЛЯДОВІ СТАТТІ

Види і типи кераміної плитки

Photo
 

   Керамічна плитка – являє собою суміш глини, кварцового піску та інших натуральних компонентів, спресованих і обпалених при високій температурі.

 

 Види і типи керамічної плитки
 
 
   Керамічна плитка класифікується на кілька груп:
 · двохобпалена,
 · одновипалювальна,
 · керамічний граніт,
 · клінкер
 · котто.
 
   Плитка подвійного і одинарного випалу
 
   Бікоттура (Bicottura) – подвійне випалювання один із найбільш древніх способів виробництва глазурованої плитки. За технологією глиняну суміш пресують, обпалюють, після чого на поверхню черепка наносять глазур і обпалюють плитку другий раз. Це емальована керамічна плитка, призначена для облицювання стін усередині приміщень. Емаль надає керамічній плитці блиск і дозволяє відобразити малюнок будь-якого дизайну, а також захищає керамічне тіло плитки від проникнення вологи.
   Така керамічна плитка вважається пористою, з показником водопоглинення до 10% . Товщина тіла, як правило, становить 5-7 мм. Цей вид керамічної плитки уступає по міцності всім іншим, таким чином, може застосовуватися винятково в інтерєрах.
   Емаль, що покриває керамічну плитку подвійного випалу, може бути глянцевою або матовою й не має високу поверхневу міцність, як, наприклад у монокоттури, оскільки не передбачається, що ця керамічна плитка, використовувана в основному на стінах, буде піддаватися механічним і абразивним навантаженням, наприклад, по ній будуть ходити. Разом з тим емаль досить стійка до впливу побутових мийних засобів, використовуваних для чищення кераміки, а також до косметичних і гігієнічних засобів, які можуть контактувати з поверхнею керамічної плитки у ванних кімнатах.
   Оскільки процес нанесення емалі ніяк не впливає на геометрію керамічної плитки, ці параметри після закінчення виробництва вже не контролюються, а керамічні плитки перевіряються тільки на наявність дефектів поверхні.

   Керамічну плитку цього типу відрізняє
   відносно невелика товщина;
    червоно-коричнева глиняна основа;
   невелика маса;

 

   Бікоттура може мати декоровані елементи, які виготовляють двома різними способами:
   - З додатковим третім випалом - попередньо зроблені керамічні плитки нарізаються під потрібний розмір - якщо необхідно відмінний від основного формату розмір декору і на нього наноситься ще один шар емалі з наступним випалом для закріплення малюнка.
   - За допомогою гіпсу – для виготовлення рельєфних елементів, що декорують, великої товщини в заміс додається гіпс, що надає пластичність, потім відбувається формування з наступним покриттям емаллю і випалом Це більш трудомісткий, довгий і дорогий процес.
 

   Монокоттура

 
   Монокоттура (Monocottura) – одинарний випал (monocottura – монокоттура) – найсучасніший спосіб виготовлення плитки. За технологією глиняну суміш пресують, підсушують, після цього наносять на поверхню глазур і обпалюють плитку. Процес відбувається один раз. Це керамічна емальована плитка, що підходить як для облицювання стін, так і для укладання на підлогу. Деякі її види є морозостійкими й, відповідно, дозволяють застосовувати даний тип зовні приміщень.
   Весь процес виготовлення відбувається за один цикл випалу. Спеціально підготовлена суміш, що складається з різних сортів глини з додаванням інших натуральних компонентів, перемішується, підсушується й перемелюється у величезних вертикальних силосах практично до стану суспензії, і подається через дозатор у прес-форму, де відбувається рівномірний розподіл строго дозованої кількості цієї суміші за всією формою штампа. При сушінні, плитка звужується, зменшуючись у розмірах, і це саме пояснює наявність калібрів, що привласнюють керамічній плитці.
 
   Далі наноситься емаль, потім плитка подається в печі довжиною до 100 м, нагріваючись там до температури 1200° С, і потім плавно остигаючи, керамічна плитка проходить той самий одинарний випал, у результаті якого основа отримує виняткову твердість і на ній закріплюється емаль, утворюючи міцне єдине ціле.
 
 Види і типи керамічної плитки
 
   
   Які основні відмінності монокоттури від бікоттури?
 
   1. більша щільність матеріалу, у результаті використання могутнішого преса, і більшої температури випалу, і як наслідок, наявність серій з низьким водопоглиненням (<3 відсотків) і, відповідно, морозостійких;
   2. більш товста і міцна основа керамічної плитки;
   3. більш міцна, зносостійка емаль.
   4. у процесі виробництва одновипалювальна плитка піддається підвищеній усадці. Тому, виготовлена таким способом плитка, має незначні розбіжності в розмірах і продається розділено на партії. Як правило, монокоттура толще і щільніше, ніж бікоттура й, відповідно, більше важить.
 
   Монопороза
   Монопороза (monoporosa) – це окремий вид керамічної плитки одинарного випалу. За технологією, тіло керамічної плитки і нанесеної глазурі піддається пресуванню й наступному одинарному випалу. У цьому вона повністю схожа з монокоттурну. Але завдяки використанню кількох інших компонентів при готуванні замісу, фізичні властивості, і, відповідно, галузь застосування даної керамічної плитки, істотно відрізняються, і є більше близькими плиткам бікоттури. При виробництві монопорози використовується глина з високим змістом карбонатів. При випалі, у результаті хімічних процесів, утвориться високопориста біла маса, з високим водопоглиненням (до 15%). Міцність такої керамічної плитки помітно менше ніж міцність традиційної монокоттури, тому основа має товщину 12 мм. Природно, що застосовується така керамічна плитка може тільки усередині приміщень.
 
 Види і типи керамічної плитки
 

 

   Все більшою популярністю останнім часом користуються т.зв. ректифіковані керамічні плитки, застосування яких дозволяє створити як би єдину поверхню, без видимих більших швів. Таким чином, створюється враження, що поверхня облицьована натуральним каменем.
   Ректифікація - це додаткова механічна обробка вже готового матеріалу, що полягає в зрізанні бічних крайок, як матової, так і полірованої керамічної плитки на спеціальних верстатах, для додання всім без винятку керамічним плиткам у серії єдиного розміру в кожному форматі.
 
 

Читайте також

Всі публікації